| РоманГрезин | Дата: Вторник, 25.04.2017, 10:45 | Сообщение # 1 |
 grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| Перерыл много, но не нашел ответа на свой вопрос. Я Россиянин, Живу в Украине с супругой, имею РВП второй год. Хочу купить машину и оформить на себя с целью использовать ее в рабочих целях (такси/грузоперевозки). Имею ли я право заниматься подобного рода деятельностью с водительским удостоверением РФ выданным после 2011го года или мне нужно оформлять Украинское ВУ? И изменит ли ситуацию получение ву международного образца если ответы на первые два вопроса (нет и да)?
=
Добрый день! Буду исходить из того, что у Вас посвiдка на тимчасове проживання, полученное по браку с гражданкой Украины.
Такая посвiдка не дает права работать в Украине. Если иностранец получил разрешение на работу, он тоже получает посвiдку на тимчасове проживання. Такой иностранец имеет право работать. Практика показывает, что проще найти возможность дождаться посвiдки на постiйне проживання, чем пытаться оформить разрешение на работу.
Можете ли Вы со своей посвiдкой зарегистрировать ФОП (физлицо-предпринимаетель) - лучше спросить в соответствующем органе государственной регистрации (госрегистраторе, в гос. районной или городской администрации), который осуществляет регистрацию ФОП. Я подозреваю, что ДМСУ может настаивать, что раз посвидка получена по браку (для воссоединения семьи), для работы или предпринимательской деятельности нужны другие цели и другие документы (то же самое они бы сказали, если бы Вы со своей посвидкой попытались получить разрешение на работу). Так как именно ДМСУ занимается вопросами Вашего проживания, и у них потом получать посвiдку на постiйне проживання, рекомендую спросить и у них, можете ли Вы в нынешнем положении зарегистрировать ФОП и вести соответствующую деятельность.
После получения посвiдки на постiйне проживання (и регистрации по месту жительства) однозначно можно работать на тех же условиях, что и граждане Украины (кроме некоторых сфер деятельности), и регистрировать ФОП.
По своему национальному ВУ или по международному ВУ имеет право управлять автомобилем в Украине иностранец, который временно пребывает в Украине.
Если национальное ВУ соответствует Конвенции, необходимости в международном нет. Российское национальное ВУ Конвенции соответствует. Получение МВУ ничего не меняет.
Получив документы на постоянное проживания, по национальному или международному ВУ можно управлять только в течение 60 дней (с даты выдачи органом ДМСУ документа на постоянное проживание). После - надо заменять на украинское ВУ, пройдя медосмотр и сдав экзамены.
Небольшое отступление. Если учесть, что может возникнуть потребность и в росс. ВУ, можно прийти к выводу, что проще получить украинское ву на общих основаниях. Но надо учесть, что поездки в Россию на автомобиле после получения посвiдки на постiйне проживання - это отдельный сложный вопрос. Теоретически росс. ГАИ должно устраивать украинское ВУ, если они воспринимают Вас как россиянина, постоянно проживающего в Украине. На практике могуть быть сложности, так как с точки зрения России в определенном варианте (сохранение росс. регистрации, например), Вы можете оставаться жителем России, а не уехавшим на ПМЖ за границу. Другой большой вопрос - временный ввоз автомобиля из Украины в РФ таким лицом. Если Россия откажется считать Вас нерезидентом РФ - ввозить придется с большим залогом и сложным оформлением.
Куда отнести обладателя посвiдки на тимчасове проживання? К временно находящемуся в Украине или к постоянно проживающему в Украине? По букве Положения о порядке выдаче ВУ - все же к временно находящемуся (в таком случае можно ездить по любому росс. ВУ до получения посвiдки на постiйне проживання плюс 60 дней). Но если Вам вдруг удастся открыть ФОП, живя по посвiдке на тимчасове проживання, выданной по браку, и работать по этому ФОП в сфере услуг такси и грузоперевозок, возможно, лучше получить укр. ВУ, так как ФОП воспринимается Украиной как резидент Украины. Законодательство о ФОП и о миграции плохо согласовано, много вопросов не урегулировано. Лучше, конечно, спросить управление безопасности дорожного движения Нац. полиции Украины о конкретной ситуации.
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF
30. Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР.
Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати українське посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку.
Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на українське посвідчення водія, а також видача їм українських посвідчень водія замість утраченого у зв'язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться.
Посвідчення водія, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає заміні. Заміна таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
=
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page2
ЗАКОН УКРАЇНИПро зайнятість населення
Стаття 42.
Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
1. Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
6. Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
=
(иностранцы, которые временно проживают, - не указаны).
=
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/437-2013-%D0%BF
ПОРЯДОК
видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства
3. Дія цього Порядку не поширюється на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині шостій статті 42 Закону України “Про зайнятість населення”.
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
