|
местные п.п. Приграничье. Можаевка-Герас., 122 км и т.д.
| |
| РоманГрезин | Дата: Суббота, 23.06.2012, 18:30 | Сообщение # 161 |
 grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| Простите за то, что отошел от деятельности....
Статья А. Дмитриевского, использующего, помимо прочего, информацию Владимира Ивженко . Пусть хотя бы факт, что принимал некоторое участие в ее опубликовании, послужит мне каким-то оправданием. С надеждой на лучшее и благодарностью всем, кто трудится, Роман.
http://dkr.com.ua/index.php?new=16672
Общество | 22.06.2012
версия для печати
Пограничное состояние
В Советском Союзе было немало территорий, более интегрированных в жизнь соседней республики, чем своей собственной. Распад единого государства для абсолютного большинства из них стал настоящей катастрофой. «ДКР» уже писал о проблемах Амвросиевского района, в советское время тяготевшего к Таганрогу и Ростову намного сильнее, чем к Донецку: граница, ставшая государственной, лишила его каких бы то ни было перспектив. В Ростовской области похожая беда выпала на долю западной части Тарасовского района, некогда фактически являвшегося пригородом Луганска.
Дорога жизни
Мало кто знает, что самый длинный в мире состав пригородного поезда насчитывал семнадцать вагонов, ведомых тяжёлым магистральным тепловозом, и курсировал он шесть раз в сутки между тогда ещё Ворошиловградом и Чеботовкой. Как вспоминают те, кто на нём ездил, найти свободное сидячее место в вагоне было нелегко даже на конечных станциях: расписание было привязано к началу и концу смен на заводах самого восточного областного центра Украины, дававшего работу нескольким тысячам жителей Тарасовского района. Этим поездом ездили и студенты: добраться в Ворошиловград из Можаевки, Елани, Войково, Патроновки и других сёл, прилегающих на российской стороне к железнодорожной линии Родаково — Миллерово, было намного проще, чем даже в райцентр Тарасовский, которому они подчинены. Дело в том, что с автодорогами в этом районе Придонцовья — настоящая беда: из Тарасовского асфальт уложен только до станицы Митякинской, дальше на запад идёт грунтовка, проходимая не для всех машин и не при всякой погоде. Впрочем, тех, кто тогда следовал на Украину, в Митякинской ждал паром до Кружиловки, откуда и до Ворошиловграда, и до Краснодона было недалеко.
Поезда для перевозки рабочих были не единственными пригородными составами на миллеровском направлении: кроме них ходила «муха» - так в народе называли поезд Миллерово — Ольховая, отвозивший детей в школу, а также дизель-поезд Ворошиловград — Красновка, который по пятницам и выходным продлевали до Миллерово. Дальнее сообщение было представлено поездами Жданов — Воронеж и Новосибирск — Симферополь. Помимо большого пассажиропотока, линия отличалась и высокой грузонапряжённостью: каждые сутки по ней проходило четыре пары товарных составов, что являлось серьёзным показателем для однопутной неэлектрифицированной дороги с малым числом разъездов.
Мы забыли упомянуть ещё и такие категории пассажиров миллеровского направления, как дачники и грибники. Ещё сто лет назад Северное Придонцовье было одной из крупнейших песчаных пустынь Европы, но после того как на протяжении первой половины ХХ века его засадили сосной для борьбы с распространением песков, оно превратилось в благодатнейшую курортную местность. Поэтому в советские годы запад Тарасовского района считался одним из самых престижных дачных пригородов Ворошиловграда. В эпоху поздней перестройки к их числу добавились и богомольцы: на российской стороне, в сорока минутах ходьбы от разъезда 122-й километр, находится святой Ильенский источник. Его возникновение легенда связывает с праведным Филиппом Луганским: возвращаясь из паломничества в Палестину, он посадил в склон песчаной дюны принесённую со Святой Земли веточку Мамврийского дуба. Веточка прижилась, из неё выросло могучее дерево, в корнях которого забил родник. Сегодня эта святыня хотя и числится в Ростовской епархии, но куда больше почитается луганчанами.
Пограничное расстройство
Сильным ударом стал распад Советского Союза. Водный транспорт на Северском Донце оказался нежизнеспособным в новых условиях, поэтому ликвидация паромной переправы на участке Митякинская — Кружиловка перерезало прямую автодорогу между Луганском и Тарасовским районом. В 1992 году прекратились грузовое и дальнее пассажирское сообщение, а спустя пять лет их судьба постигла практически все пригородные составы на линии. Единственный дизель-поезд из Луганска стал ходить до российского пограничного разъезда 122-й километр, где встречался с прибывавшей из Миллерово «мухой». В 2007 году, ссылаясь на неудовлетворительное состояние пути, россияне отменили «муху», а 30 августа 2010 года Укрзализныця ограничила движение своего дизель-поезда до последнего на украинской стороне полустанка Ильенко. Официальным поводом для отмены дизеля объявили эпизоотию африканской чумы свиней в Ростовской области, хотя на самом деле идея закрытия железнодорожных пунктов пропуска «Ольховая» и «122-й километр» уже давно выдвигалась как российскими, так и украинскими структурами, ведающими обустройством государственной границы. Люди остались без востребованного межгосударственного пограничного перехода.
Стоит сделать небольшое разъяснение, чтобы читатель, живущий в глубине территории страны и редко пересекающий границу, смог понять всю катастрофичность сложившейся ситуации. Согласно действующим нормам все пункты пропуска делятся на три категории. К первой относятся международные, на российско-украинской границе их большинство, и ими имеют право пользоваться все без каких-либо исключений. Более низкий уровень представлен межгосударственными погранпереходами, открытыми исключительно для граждан сопредельных стран. И, наконец, для упрощённого перехода границы жителями смежных приграничных районов создаются местные пропускные пункты. Но если на погранпереходах с международным и межгосударственным статусами оформляется миграционная карта, позволяющая человеку находиться на всей территории страны, то на местных такая процедура не предусмотрена, поэтому воспользовавшийся им не имеет права выезжать за пределы установленной местности. В нашем случае те, у кого имелась регистрация в Тарасовском и Станично-Луганском районах, могли ездить друг к другу через местные переходы «Гарасимовка» — «Можаевка» и «Югановка» — «Маноцкий», а вот луганчанам требовалось делать огромный двухсоткилометровый «крюк» через Миллерово или Каменск-Шахтинский, на который уходил целый день и стоило это в десять раз дороже, чем если бы ехать напрямую. Аналогичные проблемы возникли и у жителей Тарасовского района, которым надо было попасть в Луганск. Как результат — резко участились всевозможные нарушения пограничного режима вплоть до нелегального перехода людьми границы: не у всех есть время, а главное, деньги на соблюдение формальностей. Правда, в такие праздники, как Рождество и Пасха, двумя вышеназванными переходами иногда разрешали пользоваться и другим жителям Луганской области, заранее записавшимися в соответствующие списки, но погоды это исключение не делало. Кроме того, работа этих пунктов пропуска сильно зависит от уровня воды в пограничной реке Деркул: весной во время разлива мосты и часть прибрежной инфраструктуры на несколько недель оказываются под водой.
- По данным на прошлый год у меня в списках числилось пять тысяч жителей Луганской области и столько же в приграничных сёлах Тарасовского района, имеющих родственников на другой стороне границы, - рассказывает председатель Союза соотечественников приграничья Луганской и Ростовской областей Владимир ИВЖЕНКО. - Недавно в один из праздничных дней по данным пограничников через пункты пропуска прошло восемь тысяч человек. Таким образом, число граждан наших государств, нуждающихся в постоянном пересечении границы на данном участке, достаточно велико, чтобы власти могли закрывать на это глаза. О том, что значит сообщение с Луганском, приведу такой пример: в советские годы в маленьком хуторе Маноцкий на пастбище выходило тридцать семь голов крупного рогатого скота. Сейчас там три коровы, в соседнем селе Елань из восьмидесяти голов осталось шесть. Или такой момент: раньше жители этих сёл могли обращаться за экстренной медицинской помощью в Станично-Луганское: это было ближе и надёжнее, чем везти заболевшего по бездорожью в Митякинскую или Тарасовский. Даже качество покрытия у украинских операторов мобильной связи в той же Елани намного лучше, чем у российских. К приходу дизель-поезда на разъезде 122-й километр собирался оживлённый рынок, на котором можно было рассчитаться и гривнами, и рублями. Осуществлялся интенсивный товарообмен, у людей был источник средств к существованию. А сейчас сёла поставлены на грань выживания, обыденностью стали заброшенные дома и усадьбы: некому приезжать.
18 октября 2011 года в Донецке президентами России и Украины было подписано соглашение о порядке пересечения государственной границы между двумя странами. Согласно ему статус приграничной территории распространяется на всю область, а не только на погранзону, как раньше, кроме того, правом упрощённого перехода границы на местных пунктах пропуска теперь пользуются все, кто имеет регистрацию в данном регионе. При этом сохранилось требование запрета перемещаться за пределы приграничной территории въехавшим по упрощённой процедуре. Верховная Рада Украины ратифицировала это соглашение 25 марта 2012 года, спустя восемнадцать дней аналогичное решение приняла Госдума России.
Однако история знает немало примеров, когда исполнение хорошего закона становилось невозможным либо из-за непродуманного процедурного документа, либо по причине низкой организованности исполнительской инфраструктуры. Похожая ситуация имеет место и в данном случае: проезд на автомобиле в пунктах упрощённого пропуска между Станично-Луганским и Тарасовским районами невозможен из-за того, что стороны никак не могут договориться об оборудовании дезинфекционных постов. До сих пор не восстановлено и движение столь необходимого людям пригородного поезда.
Борьба за будущее
Проблемы, вставшие перед жителями приграничных территорий по обе стороны Деркула, заставили их начать борьбу за свои законные интересы. В марте 2008 года в Луганске была зарегистрирована общественная организация «Союз соотечественников приграничья Луганской и Ростовской областей». Её деятельность можно рассматривать как положительный и действенный пример самоорганизации населения: мне показали несколько папок с копиями писем, отправленных в самые разные инстанции вплоть до президентов России и Украины, и ко многим предложениям, высказанных в них, власть вынуждена была прислушаться.
- Как инициативная группа мы работаем уже двадцать лет, - говорит Владимир Ивженко. - Нам несколько раз удавалось отстоять железнодорожную линию от продажи на металлолом, мы добились введения регулярных рейсов автобуса от райцентра Тарасовский к разъезду 122-й километр, газификации сёл в западной части Тарасовского района, ремонта пограничного моста через Деркул в Югановке, а также улучшения качества покрытия мобильной связи. Однако до полного решения проблем ещё далеко, а власть на местах в этом плане ведёт себя весьма пассивно.
Бороться есть за что: возможности этого участка Придонцовья достаточно велики. Здесь в недрах сосредоточены запасы углеводородов в количестве, достаточном для промышленного освоения: мне доводилось видеть действующие газовые промыслы в Станично-Луганском и Тарасовском районах, также имеют место разработки залежей нефти и газового конденсата. Возникает закономерный вопрос о том, почему бы газовикам и нефтяникам не принять участие в восстановлении железнодорожной линии, которая им ещё пригодится. Кроме того, вдоль этой магистрали можно разместить элеваторы и другие предприятия по хранению и переработке сельхозпродукции, весьма актуальные для Ростовской области, как обладающей развитым аграрным сектором. Во всём мире востребована экологически чистые молоко, овощи и фрукты, произведённые без применения пестицидов, антибиотиков и прочих малополезных для человека добавок, а здесь имеется немало возможностей для развития данного сегмента. Про рекреационные ресурсы и говорить нечего: единожды побывав там, где Деркул впадает в Северский Донец, будешь стремиться в эти места до конца жизни. Однако для развития туристической сферы нужны погранпереходы со статусом не ниже межгосударственного и увеличение протяжённости дорожной сети с твёрдым покрытием.
Украина и Россия не раз заявляли о своей приверженности европейским ценностям, а в странах Евросоюза распространено явление, когда человек, живущий в пограничном городе, каждый день ездит на работу в соседнюю страну. Причём оно имеет место не только сегодня, когда границы чисто номинальные, а валюта общая, но и активно практиковалось полвека назад, когда ситуация в Европе больше напоминала постсоветскую действительность. И к этому надо относиться нормально: да, человек платит налоги по другую сторону границы, но деньги-то он привозит домой! К сожалению, наши страны не выработали механизм беспрепятственной системы трудоустройства и льготного налогообложения граждан сопредельного государства, проживающих на приграничных территориях, хотя эта мера помогла бы снять остроту ситуации во многих местах. А в этом случае применительно к западу Тарасовского района Ростовской области Украине его жителей следовало бы рассматривать как луганчан, волей судьбы получивших другое гражданство. И Россия не осталась бы в убытке от активизации обмена на данном участке границы: нет ничего плохого в том, что продукция местных производителей окажется на рынках более доступного в транспортном отношении Луганска. В любом случае у людей появятся деньги, которые так или иначе пойдут на развитие территории. Нельзя выпускать из виду и дачников, которые вкладывают личный труд хотя бы в самое минимальное — поддержание жизнеспособности деревень в случае упадка сельского хозяйства: не секрет, что многие сёла в окрестностях крупных городов не исчезли с лица земли именно благодаря своему превращению в дачные посёлки.
Рассматривая ситуацию, сложившуюся на деркульском участке российско-украинской границы, надо говорить о том, что при её обустройстве никто не учитывал мнение простых россиян и украинцев. Черту провели не только между двумя странами, ни и по судьбам десятков тысяч человек, в одночасье разорвав родственные, дружеские и экономические связи. Большего безумия представить себе сложно.
Александр ДМИТРИЕВСКИЙ,
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
| nata | Дата: Суббота, 28.07.2012, 00:04 | Сообщение # 162 |
|
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 12
Статус: Offline
| Quote (katysha_k99) подскажите,пожалуйста,есть ли автобус из Тарасовки до Можаевки?и если он ездит-то какой у него график(дни,часы?!)кто в курсе-напишите!!!
Привет! Вроде бы автобус из Тарасовки приезжает к границе каждый день к 12 часам дня по росс.времени,а уезжает назад в Тарасовку в 16 часов, а автобус из Тарасовки до Можаевки ходит ежедневно 11-30 из Тарасовки,в Можаевке он будет в 13-30,а на границу не заходит.,заезжает лишь в х.Зеленовку и п.Войково.
Сообщение отредактировал nata - Суббота, 28.07.2012, 00:05 |
| |
| |
| РоманГрезин | Дата: Пятница, 22.02.2013, 02:06 | Сообщение # 163 |
|
grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| Дозвонились жители луганско-ростовского приграничья (жители, или те, кто кровно связан с приграничьем), не видят новостей, а ситуация удручающая (если не считать нового соглашения, расширившего круг лиц, наделенных правом пересекать в местных пунктах, до жителей приграничных областей ): возобновление движения дизеля Луганск-122 км, а также 122 км - Миллерово, за который столько боролись, на данный момент кажется нереализуемой перспективой.
Просили опубликовать что-то новое. Новости: украинская сторона говорит о нерентабельности маршрута. С российской стороны от 122 км до Миллерово успешно разбирают ж.д. пути. Настроение властей разных уровней: нерентабельно, вас там мало, мы даже больницу закрываем, перспективы такие, что скоро всё вымрет, не для кого возобновлять.
Ивженко намерен продолжать бороться за восстановление маршрута хотя бы Луганск-122 км.
В местных пунктах де-факто жителей приграничных областей пропускают, но без автотранспорта.
Прошу прощения, друзья, коллеги, знаю, что весь проект я запустил. Мне тоже надо жить.........
Желающие - прошу, развивайте, публикуйтесь по мере возможностей. Если найду силы - буду хоть на что-то реагировать.......
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
| Legion | Дата: Четверг, 11.07.2013, 23:16 | Сообщение # 164 |
|
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Статус: Offline
| Всем доброго дня!Роман подскажите... что бы попасть в Можаевку мне россиянину проживающему в Тюменской области необходимо получить пропуск в пограничную зону? Прошлым летом был там проездом ,меня остановили пограничники,проверили документы и командир части любезно предложил мне покинуть Можаевку в течении 2х часов за неимением пропуска...Скажите его действия правомерны? У меня в Можаевке родилась и жила бабушка, хотел розыскать дом если сохранился...где можно посмотреть карты Можаевки периода 1935-1980г.?Спасибо,удачи!
|
| |
| |
| РоманГрезин | Дата: Четверг, 18.07.2013, 20:26 | Сообщение # 165 |
|
grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| Газета "Донецкий кряжъ" получила официальные ответы о некоторых пунктах пропуска, для В. Ивженко, председателя Союза соотечественников-жителей Луганской и Ростовской областей.
Дата: Вторник, 9 июля 2013, 9:21 +04:00
Тема: RE: Запрос от корреспондента газеты "Донецкий кряж плюс"
Уважаемый Александр ,добрый день! Направляем Вам ответ на Ваш запрос.
С уважением, пресс-служба Росграницы
Тема: пояснения
Добрый день, Александр.
Комментарий:
Исходя из информации ООО "Донецкий Кряжъ" "погранпереходом" Красная Таловка - Волошино "не могут пользоваться граждане РФ и Украины, не имеющие постоянной регистрации в Луганской и Ростовской областях...". Если речь шла о МАПП Красная Таловка - Волошино, то запрос Донецкого Кряжа требовал корректировки (пункт пропуска многосторонний). Есть одноименное место пересечения в Станично-Луганском районе Луганской области Украины МПГ Волошино - Красная Таловка.
Примечание: термин "погранпереход" в российском законодательстве не применяется.
Можаевка-Герасимовка – действительно новый МПГ (или в украинском законодательстве – местный пункт пропуска), который планируется к обустройству, как и было ранее написано. Он должен взять на себя нагрузку нефункционирующего двустороннего пункта пропуска Можаевка-Герасимовка, который с обеих сторон не функционирует. В этих целях разрабатывается план обустройства мест пересечения.
Относительно двустороннего пункта пропуска Можаевка-Герасимовка:
Согласно информации украинской стороны, направленной по дипломатическим каналам нотой от 13 декабря 2010 г. № 6111/22-012-4390, государственной целевой правоохранительной программой «Оборудование и реконструкция государственной границы» на период до 2015 года, утвержденной постановлением Кабинета Министров Украины от 13 июня 2007 г. № 831 предусматривалось строительство и открытие местного пункта пропуска Герасимовка – Можаевка, статус которого в тот период определялся Соглашением между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о порядке пересечения российско-украинской государственной границы жителями приграничных районов Российской Федерации и Украины от 21 апреля 2006 г.
В ходе серии российско-украинских межведомственных консультаций по вопросам функционирования пунктов пропуска на российско-украинской государственной границе, состоявшихся в 2010 – 2011 годы, вопрос о необходимости открытия упомянутого пункта пропуска украинской стороной не поднимался.
Кроме того, Государственная таможенная служба Украины в ответ на обращение депутата Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации В.П. Водолацкого от 15 ноября 2010 г. № ВВ-728/10 проинформировала о том, что не считает целесообразным осуществлять мероприятия, направленные на смену статуса местного пункта пропуска Герасимовка – Можаевка для межгосударственного автомобильного сообщения, о чем Росграница была извещена письмом от 22 января 2011 г. № ВВ-778/11.
----------------
--
Aleksander Dmitryjewski
Ещё кое-какие правительственные документы:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643_407/paran2#n2
УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво і взаємодію у сфері розбудови пунктів пропуску через українсько-російський державний кордон
{Угоду затверджено Постановою КМ № 501 від 06.06.2012}
Дата підписання:
18.10.2011
Дата затвердження Україною:
06.06.2012
Дата набрання чинності для України:
18.06.2012
Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації (далі - Сторони),
беручи до уваги економічні та культурні зв'язки, які традиційно склалися між обома державами,
підкреслюючи взаємну зацікавленість Сторін в налагодженні і підтримці співробітництва та взаємодії у сфері розбудови пунктів пропуску через українсько-російський державний кордон,
виходячи із завдань щодо подальшого зміцнення охорони державного кордону та підвищення якості роботи пунктів пропуску через державний кордон,
керуючись Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною та Російською Федерацією від 8 лютого 1995 р. і Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних районів України та Російської Федерації від 21 квітня 2006 р.,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Предметом цієї Угоди є співробітництво та взаємодія Сторін у сфері розбудови пунктів пропуску через українсько-російський державний кордон (далі - пункт пропуску).
2. Співпраця та взаємодія Сторін з метою розбудови пунктів пропуску здійснюється у таких формах:
здійснення обміну інформаційними ресурсами у сфері будівництва та облаштування пунктів пропуску шляхом надання інформації українською або російською мовою в електронному або друкованому вигляді з дотриманням узгодженого компетентними органами Сторін порядку та строків надання такої інформації;
проведення експертних консультацій у сфері будівництва, облаштування та адміністрування пунктів пропуску;
координація заходів з будівництва та облаштування пунктів пропуску;
створення спільних робочих груп, проведення спільних навчальних семінарів, конференцій, круглих столів.
3. Компетентними органами Сторін по реалізації цієї Угоди є:
від України:
Державна митна служба України - відносно пунктів пропуску для автомобільного сполучення;
Міністерство інфраструктури України - відносно пунктів пропуску для залізничного, морського, повітряного, паромного та річкового сполучення;
від Російської Федерації - Федеральне агентство з облаштування державного кордону Російської Федерації.
Стаття 2
У рамках цієї Угоди компетентні органи Сторін здійснюють взаємодію та обмін інформацією з метою:
вивчення міжнародного досвіду у сфері облаштування та функціонування пунктів пропуску через державний кордон та можливості його застосування з урахуванням національної специфіки держав Сторін;
розвитку та модернізації інфраструктури пунктів пропуску для збільшення їх пропускної спроможності;
спільного визначення пріоритетності і черговості будівництва, облаштування та реконструкції пунктів пропуску;
узгодження і синхронізації планів розвитку інфраструктури пунктів пропуску (строків будівництва, облаштування або реконструкції, пропускної спроможності пунктів пропуску з урахуванням їх категорії, видів сполучення, режиму роботи).
Стаття 3
З метою реалізації цієї Угоди компетентні органи Сторін можуть укладати письмові протоколи про співробітництво.
Стаття 4
Компетентні органи Сторін здійснюють запити про надання інформації у сфері будівництва та облаштування пунктів пропуску відповідно до законодавства держав Сторін.
Запит про надання інформації може бути відхилений компетентними органами Сторін, якщо його виконання може завдати шкоди суверенітету, безпеці, а також суперечить законодавству або міжнародним зобов'язанням держави Сторони, що отримала такий запит.
У разі відмови у виконанні запиту компетентні органи Сторін інформують про це одна одну в письмовій формі із зазначенням причин відмови.
Стаття 5
Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань кожної зі Сторін за іншими міжнародними договорами, учасницею яких є її держава.
Стаття 6
Спори, що виникають в ході реалізації цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій між Сторонами.
Стаття 7
За взаємною згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни та доповнення, які оформляються окремими протоколами, що становлять невід'ємну частину Угоди.
Стаття 8
Ця Угода укладається на невизначений термін і діє до закінчення 6 місяців з дати отримання письмового повідомлення однієї із Сторін про намір припинити її дію.
Ця Угода тимчасово застосовується з дати підписання і набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.
Вчинено у місті Донецьк 18 жовтня 2011 року, у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу.
За Кабінет Міністрів України
(підпис)
За Уряд Російської Федерації
(підпис)
и ещё:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 18 серпня 2010 р. N 751
Київ
Про затвердження Положення про пункти пропуску
через державний кордон та пункти контролю
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 528 ( 528-2012-п ) від 13.06.2012 }
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про пункти пропуску через державний
кордон та пункти контролю, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету
Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 31
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 серпня 2010 р. N 751
ПОЛОЖЕННЯ
про пункти пропуску через державний
кордон та пункти контролю
{ У тексті Положення слово "Мінтрансзв'язку" замінено
словом "Мінінфраструктури" згідно з Постановою КМ
N 528 ( 528-2012-п ) від 13.06.2012 }
1. Це Положення визначає порядок відкриття, закриття
(тимчасового закриття) пунктів пропуску через державний кордон та
пунктів контролю і їх функціонування.
2. Пункт пропуску через державний кордон - спеціально
виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у
морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з
комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються
прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через
державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого
майна (далі - пункт пропуску).
3. У разі виникнення потреби у створенні умов для здійснення
прикордонного, митного та інших видів контролю осіб, транспортних
засобів, вантажів і товарів, зберігання транспортних засобів,
використання розвантажувально-навантажувальної та іншої
спеціалізованої техніки, застосування технічних і спеціальних
засобів митного контролю, використання яких у пунктах пропуску
обмежене або неможливе, на території окремих залізничних станцій,
аеропортів (аеродромів), морських і річкових портів та на
території, що суміщається з їх акваторіями, за рішенням Кабінету
Міністрів України можуть створюватися пункти контролю (далі -
пункт контролю). Пункти контролю, на які поширюється дія цього
Положення, можуть функціонувати самостійно або для забезпечення
діяльності у відповідних пунктах пропуску.
4. Пункти пропуску класифікуються:
1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний
кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких
держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через
державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів
України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний
кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у
прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм
належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами
України);
2) за видами сполучення - для автомобільного, залізничного,
морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;
3) за характером транспортних перевезень - пасажирські,
вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження
вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів
транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових
суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення
ремонтних робіт тощо);
4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;
5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у
визначений час.
5. Пункти контролю класифікуються:
1) за категоріями - міжнародні (пропуск через державний
кордон громадян і транспортних засобів будь-яких держав, а також
осіб без громадянства);
2) за видами сполучення - для залізничного, морського,
повітряного, поромного і річкового;
3) за характером транспортних перевезень - пасажирські,
вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження
вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів
транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових
суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення
ремонтних робіт тощо);
4) за режимом функціонування - постійні, тимчасові;
5) за часом роботи - цілодобові та такі, що працюють у
визначений час.
6. Перелік діючих пунктів пропуску та пунктів контролю
складається Адміністрацією Держприкордонслужби.
7. У пунктах пропуску та пунктах контролю в установленому
порядку організується і здійснюється прикордонний та митний
контроль осіб, транспортних засобів і вантажів, що перетинають
державний кордон, а у визначених законодавством випадках
здійснюється також санітарно-карантинний, екологічний,
радіологічний, ветеринарний і фітосанітарний контроль, контроль за
переміщенням культурних цінностей через державний кордон, контроль
міжнародних автомобільних перевезень, контроль з метою
забезпечення безпеки цивільної авіації (далі - види контролю).
У пунктах пропуску та пунктах контролю забороняється
здійснювати не передбачені законодавством інші види контролю.
8. Для організації та здійснення видів контролю, зазначених у
пункті 7 цього Положення, у пунктах пропуску, пунктах контролю
відповідні центральні органи виконавчої влади в установленому
законодавством порядку утворюють свої підрозділи (далі -
контрольні органи і служби).
9. Відкриття, закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску
та пунктів контролю здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів
України.
Пропозиції щодо відкриття (закриття) пунктів пропуску та
пунктів контролю Кабінетові Міністрів України можуть вносити
Мінінфраструктури, Міноборони, Мінагрополітики, Адміністрація
Держприкордонслужби, Держмитслужба, Мінпромполітики, Рада
міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські держадміністрації.
Інформацію про відкриття, закриття (тимчасове закриття)
пунктів пропуску, пунктів контролю МЗС доводить до відома
дипломатичних представництв іноземних держав в Україні,
дипломатичних представництв та консульських установ України.
10. Обов'язковою умовою для прийняття рішення Кабінетом
Міністрів України про відкриття пунктів пропуску для
автомобільного, залізничного, пішохідного, поромного (в окремих
випадках) і річкового (в окремих випадках) сполучення є укладення
міжнародного договору України з відповідною суміжною державою.
11. Проект акта Кабінету Міністрів України про відкриття,
закриття (тимчасове закриття) пунктів пропуску, пунктів контролю
чи зміну класифікації діючого пункту пропуску або пункту контролю
обов'язково погоджується з МЗС, Мінінфраструктури, Держмитслужбою
та Адміністрацією Держприкордонслужби, а також з іншими
заінтересованими центральними органами виконавчої влади,
контрольні органи і служби яких здійснюють або будуть здійснювати
у цих пунктах відповідні види контролю.
12. Пропозиції щодо відкриття пункту пропуску, пункту
контролю повинні містити:
1) фінансово-економічні розрахунки, до яких обов'язково
включаються витрати на придбання та встановлення інженерних і
технічних засобів для здійснення необхідних видів контролю, а
також на створення відповідної інфраструктури для контрольних
органів та служб;
2) характеристики земельних ділянок, будівель, споруд, що
виділяються для створення пунктів пропуску, пунктів контролю,
інформацію про комунікації, транспортну мережу тощо;
3) відомості про наявність на відповідній території об'єктів
інфраструктури та житла для працівників контрольних органів і
служб;
4) строки початку та завершення будівництва (реконструкції)
таких об'єктів і жилих будинків;
5) інформацію про прогнозовану максимальну кількість осіб і
транспортних засобів, що можуть перетинати державний кордон у
пункті пропуску, пункті контролю протягом доби;
6) інформацію про передбачувану дату відкриття пункту
пропуску, пункту контролю;
7) відомості про об'єкти нерухомості, які належать фізичним і
юридичним особам та розташовані на земельній ділянці, що
планується виділити для створення пункту пропуску, пункту
контролю;
8) для пунктів пропуску, визначених відповідним міжнародним
договором, відомості про надання офіційної згоди суміжної держави
(протокол намірів) на започаткування автомобільного, залізничного,
пішохідного, поромного (в окремих випадках) або річкового (в
окремих випадках) сполучення між державами.
13. Назва пункту пропуску, пункту контролю визначається за
найменуванням адміністративно-територіальної одиниці (міста,
селища, села чи місцевості) або залізничної станції, морського,
річкового порту, аеропорту (аеродрому), на території або поблизу
яких він розташований.
14. Пропозиції Кабінету Міністрів України про відкриття або
зміну класифікації пункту пропуску, пункту контролю подаються
після завершення будівництва (реконструкції) і введення в
експлуатацію будівель, приміщень, споруд, комунікацій, під'їзних
шляхів та за наявності позитивного висновку комісії, утвореної
Кабінетом Міністрів України для проведення перевірки можливості
відкриття пунктів пропуску.
15. Пункт пропуску, пункт контролю може бути закритий на
підставі:
1) міжнародного договору України із суміжною державою про
припинення сполучення через державний кордон;
2) припинення дії міжнародного договору, стороною якого є
Україна;
3) пропозицій центральних органів виконавчої влади щодо
недоцільності або неможливості його подальшої діяльності.
Закриття пункту пропуску, пункту контролю здійснюється у
порядку, передбаченому пунктами 9 і 11 цього Положення.
16. Тимчасове закриття пункту пропуску, пункту контролю може
здійснюватися у разі:
1) проведення спеціальних протиепідемічних та
протиепізоотичних заходів щодо запобігання розповсюдженню
інфекційних хвороб;
2) надзвичайних ситуацій, стихійного лиха, ситуацій
техногенного та природного характеру, що перешкоджають діяльності
у пункті пропуску, пункті контролю;
3) порушення правил і норм утримання будівель, приміщень,
споруд, автомобільних доріг або їх аварійного стану;
4) проведення ремонтних робіт і робіт з реконструкції, що
перешкоджають діяльності у пункті пропуску, пункті контролю.
Тимчасове закриття пункту пропуску, пункту контролю
здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 9 і 11 цього
Положення.
У разі загрози занесення і розповсюдження на території
України або іноземної держави особливо небезпечних (у тому числі
карантинних і небезпечних для людей) інфекційних хвороб за
рішенням Кабінету Міністрів України сполучення (або його окремий
вид) може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено
карантин для людей, тварин, вантажів, насінного, садивного
матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження,
що перетинають державний кордон.
17. Діяльність у тимчасово закритих пунктах пропуску, пунктах
контролю відновлюється після усунення обставин, що призвели до їх
закриття, у тому ж порядку, за яким приймалося рішення про його
тимчасове закриття.
18. Порядок взаємодії контрольних органів і служб, загальний
порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті
пропуску, пункті контролю визначаються технологічною схемою
пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний
кордон, яка затверджується окремо для кожного пункту пропуску,
пункту контролю відповідно до статті 25 Закону України "Про
прикордонний контроль" ( 1710-17 ).
19. У технологічній схемі пропуску осіб, транспортних засобів
та вантажів через державний кордон визначаються:
загальні положення;
місця або приміщення для проведення контролю осіб,
транспортних засобів та вантажів, межі території пункту пропуску,
пункту контролю та зон прикордонного і митного контролю (режимна
зона), зони розміщення транзитних пасажирів, місця стоянок
транспортних засобів, у тому числі затриманих;
маршрути руху, місця стоянки і місця відстою автомобільних
транспортних засобів, поїздів (вагонів), літаків та суден, що
перевозять небезпечні вантажі, а також порядок дій у разі
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру;
загальний порядок та послідовність контрольних операцій і
порядок пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів
та вантажів; спеціальних, небезпечних вантажів та спеціальних
транспортних засобів; посадових осіб дипломатичних або
консульських установ, автомобільних транспортних засобів, що
належать дипломатичним представництвам; офіційних делегацій та
пасажирів літерних рейсів; аварійно-рятувальних формувань,
підрозділів Збройних Сил України; підрозділів збройних сил інших
держав; осіб, взятих під варту;
час, що відводиться для виконання контрольних операцій
контрольними органами та службами;
порядок допуску в пункт пропуску, пункт контролю та в його
режимну зону осіб, транспортних засобів та вантажів, порядок їх
пересування.
20. У зонах прикордонного контролю розміщуються споруди та
об'єкти, необхідні для забезпечення здійснення прикордонного
контролю. Інші споруди та об'єкти розміщуються за межами зон
прикордонного контролю.
Зони прикордонного контролю у пунктах пропуску, пунктах
контролю визначаються наказом начальника органу охорони державного
кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску,
пункт контролю, погодженим з начальником митного органу, а в
пунктах пропуску, пунктах контролю для повітряного сполучення -
також з керівником аеропорту, на території відповідальності яких
вони знаходяться.
21. Працівники контрольних органів і служб під час виконання
службових обов'язків у пунктах пропуску, пунктах контролю повинні
мати при собі службові посвідчення та представницькі картки, а
інші особи, які прибувають у службових справах до пункту пропуску,
пункту контролю, - спеціальну представницьку картку для
тимчасового перебування.
Представницькі картки та спеціальні представницькі картки для
тимчасового перебування прикріплюються до верхнього одягу на весь
час перебування в пункті пропуску, пункті контролю.
Зразки, порядок виготовлення, заповнення та видачі
представницьких карток і спеціальних представницьких карток для
тимчасового перебування затверджуються спільним наказом
Адміністрації Держприкордонслужби, Держмитслужби,
Мінінфраструктури, Мінприроди, МОЗ, МКТ та Мінагрополітики.
У пунктах пропуску для повітряного сполучення у міжнародних
аеропортах, де запроваджено систему перепусток аеропорту,
представницькі картки не використовуються. Всі особи, які у
зв'язку із службовою необхідністю мають право перебувати в зонах
прикордонного та митного контролю, повинні отримати дозвіл
відповідних підрозділів зазначених організацій. Підтвердження
такого дозволу зазначається в перепустках аеропорту з визначенням
відповідних зон доступу.
22. Межі території пункту пропуску (крім місцевого), пункту
контролю визначаються та затверджуються наказом керівника
державного органу, підприємства, установи чи організації, на
земельній ділянці якого знаходиться пункт пропуску, пункт
контролю, за погодженням з начальником органу охорони державного
кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску,
пункт контролю, та начальником відповідного митного органу.
Межі території місцевого пункту пропуску визначаються та
затверджуються наказом начальника органу охорони державного
кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску,
за погодженням з органом місцевого самоврядування.
23. Додержання громадського порядку в пунктах пропуску,
пунктах контролю забезпечується органами охорони державного
кордону у взаємодії з іншими контрольними органами і службами та
(за потреби) відповідними органами внутрішніх справ.
24. Перед пунктами пропуску може створюватися зона сервісного
обслуговування осіб і транспортних засобів - територія, на якій
юридичні та фізичні особи - підприємці надають не заборонені
законодавством послуги.
Проектування зони сервісного обслуговування осіб і
транспортних засобів здійснюється з дотриманням вимог Земельного
кодексу України ( 2768-14 ), Законів України "Про дорожній рух"
( 3353-12 ), "Про автомобільні дороги" ( 2862-15 ), Положення про
прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 27 липня 1998 р. N 1147 ( 1147-98-п ) (Офіційний
вісник України, 1998 р., N 30, ст. 1127), та цього Положення.
Розташування зони сервісного обслуговування осіб і
транспортних засобів між пунктом пропуску і державним кордоном
України не допускається.
25. Проектування, будівництво (реконструкція) та утримання
пунктів пропуску, пунктів контролю здійснюється відповідно до
вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р.
N 100 ( 100-94-п ) "Про стан виконання рішень Президента України і
Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного
законодавства" та Порядку здійснення координації діяльності
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з
питань додержання режимів на державному кордоні, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1999 р. N 48
( 48-99-п ) (Офіційний вісник України, 1999 р., N 3, ст. 94), та
цього Положення.
Технічні умови та проект будівництва (реконструкції) пунктів
пропуску, пунктів контролю погоджуються з Адміністрацією
Держприкордонслужби, Держмитслужбою та Мінінфраструктури.
26. Рішення про проведення реконструкції пункту пропуску,
пункту контролю приймається, як правило, не пізніше ніж за один
рік до її початку.
27. Облаштування пунктів пропуску, пунктів контролю
здійснюється з дотриманням загальних вимог до облаштування пунктів
пропуску через державний кордон, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1142 ( 1142-2002-п )
(Офіційний вісник України, 2002 р., N 34, ст. 1580), та цього
Положення.
Контрольні органи і служби забезпечуються необхідною
кількістю каналів зв'язку, які орендуються на договірних засадах
згідно з установленими правилами.
28. Витрати на облаштування пункту пропуску, пункту контролю
інженерними, технічними засобами для здійснення прикордонного,
митного та інших видів контролю проводяться за рахунок коштів
державного бюджету, головними розпорядниками яких є відповідні
центральні органи виконавчої влади, підрозділи яких утворені в
пункті пропуску, пункті контролю.
Будівництво (реконструкція), а також створення відповідної
інфраструктури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету,
місцевих бюджетів та інших коштів, що залучаються з цією метою,
відповідно до законодавства.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 серпня 2010 р. N 751
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р.
N 1203 ( 1203-2000-п ) "Про затвердження Положення про пункти
пропуску через державний кордон" (Офіційний вісник України,
2000 р., N 32, ст. 1350).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада
2001 р. N 1486 ( 1486-2001-п ) "Про внесення зміни до постанови
Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р. N 1203" (Офіційний
вісник України, 2001 р., N 47, ст. 2065).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада
2002 р. N 1744 ( 1744-2002-п ) "Про внесення зміни до Положення
про пункти пропуску через державний кордон" (Офіційний вісник
України, 2002 р., N 47, ст. 2132).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р.
N 65 ( 65-2007-п ) "Про доповнення пункту 6 Положення про пункти
пропуску через державний кордон" (Офіційний вісник України,
2007 р., N 6, ст. 229).
5. Пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів
України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
9 вересня 2009 р. N 956 ( 956-2009-п ) (Офіційний вісник України,
2009 р., N 69, ст. 2384).
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
| РоманГрезин | Дата: Четверг, 18.07.2013, 20:26 | Сообщение # 166 |
|
grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| ==
прикрепленный файл
Информация Росграницы для газеты «Донецкий кряжъ»
Соглашение между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о порядке пересечения российско-украинской государственной границы жителями приграничных регионов Российской Федерации и Украины от 18.10.2011 (далее – Соглашение) вступило в силу 29.03.2012 (взамен предыдущего соглашения от 2006 года).
К Соглашению прилагается список установленных мест пересечения российско-украинской государственной границы (далее – МПГ), который значительно расширился по сравнению с Соглашением 2006 года. В частности, в этот список вошел МПГ Герасимовка-Можаевка.
МПГ (на Украине – «местный пункт пропуска») от пункта пропуска через российско-украинскую государственную границу отличается тем, что он предназначен для пересечения границы только жителями приграничных регионов. Для них предусматривается более простой порядок пересечения границы.
Таким образом, в соответствии с Соглашением, названные в письме МПГ Красная Таловка – Волошино, Герасимовка – Можаевка и Югановка – Елань могут пересекать лица, проживающие в Ростовской (Россия) и Луганской (Украина) областях.
Что касается Изварино-Донецк, то это не МПГ, а автомобильный грузо-пассажирский постоянный многосторонний пункт пропуска. Его могут пересекать лица любой государственной принадлежности вне зависимости от места проживания. Так, в 2012 году МАПП Изварино-Донецк пересекли около 377 тыс. автомобильных транспортных средств.
О прекращении движения поездов Ольховая – Карьер-Разъезд 122 км,
Ольховая – Миллерово и движения автотранспортных средств через МПГ.
В компетенции Росграницы находятся вопросы обустройства МПГ и пунктов пропуска. Ряд вопросов, влияющих на их работу, выходят за пределы компетенции и возможностей Росграницы. Например, вопросы транспортной инфраструктуры.
Прекращение движения поезда Ольховая – Карьер-Разъезд 122 км, Ольховая – Миллерово и передвижение автомобильного транспорта через МПГ Герасимовка-Можаевка и Югановка-Елань связано с введением Украиной «временных ограничений движения автотранспортных средств в местных пунктах пропуска через российско-украинскую государственную границу и прекращением движения украинского пригородного поезда на участке Ольховое (Украина) – граница – Разъезд Карьер 122 км (Россия) в целях недопущения заноса возбудителя африканской чумы свиней на территорию Украины».
Несмотря на представленные Россельхознадзором Государственному комитету ветеринарной медицины Украины гарантии осуществления ветеринарно-санитарного контроля за перемещением грузов, продукции животного происхождения, перевозимой пассажирами в ручной клади, МИД Украины уведомил о возможности снятия ограничений только после стабилизации эпизоотической ситуации по африканской чуме свиней на территории ЮФО Российской Федерации и получения разрешения от государственной противоэпизоотической комиссии при Кабинете Министров Украины.
Кроме того, дважды вопросы возобновления движения поездов на участке железной дороги станция Ольховая – разъезд Карьер 122 км и Ольховая – Миллерово обсуждались в 2012 г. на двусторонних встречах – 13 марта в ходе выездного межгосударственного совещания и 19-20 апреля в Киеве на седьмом заседании Подкомиссии по пограничным вопросам Подкомитета по международному сотрудничеству Российско-Украинской межгосударственной комиссии.
По информации украинской стороны возобновление движения пригородного поезда на направлении Ольховая – разъезд Карьер 122 км является экономически неоправданным с учетом высоких затрат на восстановление и поддержание транспортной инфраструктуры при отсутствии значительного пассажиропотока в пригородном сообщении. Подвижной состав является собственностью украинских железных дорог.
О месте пересечения государственной границы Можаевка
Можаевка-Герасимовка – новый МПГ, который установлен
в 2012 году после вступления в силу Соглашения.
Росграница совместно с ФСБ России готовит ведомственный план по обустройству мест пересечения российско-украинской государственной границы в 2014-2016 гг. (далее – план) с учетом интенсивности движения жителей приграничных регионов и соответствующих планов украинской стороны.
К настоящему времени проект плана находится в стадии согласования.
В соответствии с проектом плана, в первую очередь планируется обустроить наиболее востребованные МПГ, в частности Герасимовка – Можаевка. Обращаем внимание на, что сроки обустройства зависят и от усилий украинской стороны по обустройству сопредельных местных пунктов пропуска.
Что предпринимается российской стороной для улучшения ситуации с пересечением российско-украинской государственной границы?
Росграница считает одним из приоритетов обустройство пунктов пропуска и мест пересечения на российско-украинском участке государственной границы. По сравнению с другими странами (Россия граничит с 18 государствами) на украинской границе ведется наиболее активная работа по строительству пунктов пропуска, а с 2012 года (после вступления в силу Соглашения) началось обустройство мест пересечения границы.
Так, в 2012 году были обустроены 5 мест пересечения:
Белгородская область
Журавлевка (Россия) (сопредельное Журавлевка);
Безыменно (Россия) (сопредельное Александровка);
Брянская область
Зерново (Россия) (сопредельное Середина Буда);
Курская область
Теткино (Россия) (сопредельное Рыжовка);
Ростовская область
Донецк (Россия) (сопредельное Северный).
В целях синхронизации с украинской стороной строительства пешеходных направлений и обустройства мест пересечения
российско-украинской государственной границы происходит обмен информацией с украинской стороной в рамках деятельности рабочей группы по пунктам пропуска Подкомиссии по пограничным вопросам Комитета по экономическому сотрудничеству Российско-Украинской межгосударственной комиссии.
Справочно:
За последние годы были открыты для автомобильного международного сообщения и начали функционировать 7 пунктов пропуска:
в 2010 году – Весело-Вознесенка (Ростовская область);
в 2011 году – Погар (Брянская область), Суджа (Курская область);
в 2012 году – Крупец (Курская область), Бугаевка (Воронежская область), Донецк (Изварино) в Ростовской области;
в 2013 году – Матвеев Курган (Ростовская область).
Кроме того, в 2011-2012 годах были построены и введены в эксплуатацию в автомобильных пунктах пропуска Троебортное (Брянская область), Нехотеевка (Белгородская область), Гуково (Ростовская область) выделенные полосы для граждан, пересекающих российско-украинскую государственную границу в пешем порядке (пешеходные полосы). Мероприятия по строительству пешеходных направлений впервые реализованы в автомобильных пунктах пропуска на российско-украинской государственной границе.
В рамках работы по подготовке пунктов пропуска к проведению Чемпионата Европы по футболу в 2012 г. 16 пунктов пропуска через российско-украинскую государственную границу оснащены 73 комплектами мобильных автоматизированных рабочих мест оператора паспортного контроля, 6 пунктов пропуска оснащены тепловизионным оборудованием. Что значительно сократило время на осуществление контроля.
В 2013 – I квартале 2014 года после завершения строительства и ввода в эксплуатацию планируется открыть еще 3 новых комплекса автомобильных пунктов пропуска Новые Юрковичи (Брянская область), Шебекино (Белгородская область), Куйбышево (Мариновка).
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
| РоманГрезин | Дата: Вторник, 24.09.2013, 22:02 | Сообщение # 167 |
|
grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| http://interfax.com.ua/news/general/168346.html
24.09.2013 Местные пункты пропуска на границе Украины с РФ временно закрываются для транспорта в связи с АЧС - погранслужба
Украинские местные пункты пропуска на границе с Российской Федерацией временно закрываются для транспортных средств из-за распространения в России возбудителя африканской чумы свиней (АЧС)."Есть распоряжение Кабмина от 11 сентября, в котором настоятельно рекомендуется закрыть местные пункты пропуска. В 20.00 25 сентября временно местные пункты пропуска с Российской Федерацией будут закрыты для транспортных средств до особого распоряжения", - сообщил агентству "Интерфакс-Украина" помощник начальника Восточного регионального управления (охватывает Харьковскую, Луганскую, Донецкую и Сумскую области) Госпогранслужбы Украины Мирон Сидор.Он подчеркнул, что в пешем порядке люди смогут по-прежнему пересекать украинско-российскую границу в местных пунктах пропуска. Транспорт будут перенаправлять в международные и межгосударственные пункты пропуска (в Харьковской области таких пунктов четыре: Пески, Чугуновка, Плетеневка и Гоптовка), где компетентными органами организован усиленный контроль с целью недопущения проникновения возбудителя АЧС на территорию Украины.
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
| РоманГрезин | Дата: Вторник, 24.09.2013, 23:04 | Сообщение # 168 |
|
grezin.ucoz.com
Группа: Администраторы
Сообщений: 2694
Статус: Offline
| http://delo.ua/ukraine....-215707
Украина частично закроет границу с Россией и Беларусью из-за африканской чумы
24 сентября 2013
С 20.00 25 сентября 2013 года будет временно приостановлено движение транспорта в местных пунктах пропуска через государственную границу Украины с Россией и БеларусьюС 25 сентября будет временно приостановлено движение через границу Украины с Россией и Беларусью. Об этом сообщили в пресс-службе Северного регионального управления Госпогранслужбы Украины в Житомире."С 20.00 25 сентября 2013 года будет временно приостановлено движение транспорта в местных пунктах пропуска через государственную границу Украины с Российской Федерацией и Республикой Беларусь до особого распоряжения. На участке Северного регионального управления такие местные пункты пропуска функционируют в населенных пунктах Древесины, Ильмовка, Добрянка, Каменка (Черниговщина); Переброды, Вичевка (Ривненщина), Тур, Гута (Волынь)", — говорится в сообщении.Как отмечают пограничники, украинско-российскую границу можно пересечь в следующих пунктах пропуска : Гремяч, Николаевка, Сеньковка, а украинско-белорусскую — в пунктах пропуска Сеньковка, Новые Яриловичи, Славутич, Вильча, Выступовичи, Майдан Копищанский, Городище, Прикладники, Дольск, Самары, Доманово, Пища, Пулемец.Такие ограничения связаны с ситуацией, которая сложилась на территории России и Беларуси относительно возбудителя африканской чумы свиней. Дополнительную информацию по этому вопросу можно получить в Министерстве агрополитики Украины и Госветфитослужбе.
grezin.ucoz.com
|
| |
| |
|
